3 клас

  
    25.05.2020
ENGLISH
Контроль аудіювання

Любі учні! Уважно прослухайте TEXT, зробіть задання до нього
та виконайте TEST.

Гарних оцінок!!!

  22.05.2020
ENGLISH
Контроль письма. 
Уважно прочитай  та зроби завдання :     TEST

Успіхів і гарних оцінок!!!

18.05.2020
ENGLISH
Послухай казку та пригадай майбутній час Future Simple:
Video 1
Video 2
І ще раз про професії. Вчимо слова:
Video 3
А тепер давай повторимо слова, які означають дію - дієслова:
Video 4
Пропоную розім'ятися, повторюємо слова та дії:
Video 5
 Виконай тест і отримай гарну оцінку:   TEST


    15.05.2020
ENGLISH
Контроль читання. 
Уважно прочитай текст та зроби завдання до нього:   TEST
Успіхів і гарних оцінок!!!


15.05.2020
 Літературне читання

А.Лінгрен "Малий і Карлсон, що живе на даху"

Подивись ВІДЕОУРОК
Склади план уривку у підручнику (ст. 169 -172) та  переказати його за планом. 
Виконай тест і отримай гарну оцінку:  ТЕСТ


13.05.2020
 Літературне читання

А.Лінгрен "Малий і Карлсон, що живе на даху"

Подивись    буктрейлер
Опрацюй  презентацію
Прочитай ст.168 - 172 у підручнику.

12.05.2020
 Літературне читання

М. Носов "Витівники"

Послухай аудіоказку

Опрацюй   презентацію

Прочитай ст.166 - 168 у підручнику.

Виконай тест і отримай гарну оцінку:  ТЕСТ


08.05.2020
 Літературне читання

Тема: Світ гумористичних творів. Грицько Бойко "Отакий у мене ніс"

На сьогоднішньому уроці у нас будуть присутні сміх і жарти та веселий настрій.

Ми поринемо у веселий світ гумористичних творів українського поета Грицгорія Пилиповича Бойка, який творив під ім’ям Грицько Бойко.

Твори його проженуть сум, а натомість подарують нам сміх, веселощі, хо­роший настрій. Бо Грицько Бойко — це поет-гуморист. А сміятися корисно, бо якщо народ співає і сміється - в нім здорове серце б'ється.

1. Біографічна довідка

 Народився Грицько Бойко 5 вересня 1923 року, в селі Оленівка на Донеччині в сім'ї службовця. Щодня Грицькові доводилося йти кілька кілометрів до школи, яка знаходилась далеко. Тому хлопець щодня вставав о четвертій ранку йшов до станції, їхати робочим потягом до школи.

 Після закінчення школи Грицько пішов на фронт захищати Батьківщину від навали фашистів. Брав участь у боях під Сталінградом, був поранений. Удостоєний бойових урядових нагород. Після війни став студентом Донецького педагогічного інституту. Закінчивши з відзнакою працював у газеті "Радянська Донеччина".

 Початком своєї літературної діяльності Грицько Бойко вважав 1950 рік, коли була надрукована його перша збірка віршів "Моя Донеччина" для дорослих, а наступного року вийшла в світ збірка його поезій для дітей "Будем шахтарями". Відтоді поет не зраджував наймолодшим читачам.

 У літературі для дітей не знайдеться, напевне жанру, в якому би не працював Грицько Бойко: поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, віршовані казки, п’єси-казки, тобто все, що подобається чарівним жителям країни Дитинства.

 Його твори не тільки бавлять малечу, а й несуть цікаві відомості про життя, природу, допомагають пізнавати довкілля. Грицька Бойка справедливо можна назвати неперевершеним майстром сміху. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманіт­ніші вади дитячого характеру.

Вірш Грицька Бойка, «Отакий у мене ніс», навчальний і водночас веселий, нагадає нам про таке явище нашої мови як афоризми. Давайте згадаємо що називають афоризмами?

Афори́зм ( означення, вислів) — короткий влучний  вислів, що зробився усталеним; яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній, легкій для запам'ятовування формі, яка згодом неодноразово відтворюється іншими людьми. Народні афоризми – приказки.
2. Словникова робота.

 Щоб краще зрозуміти твір, проведемо словникову роботу, пояснимо значення слів, які зустрінуться у вірші.

 З’єднайте слово з його тлумаченням.
Прикрощі —                        короткий задертий догори ніс.
Бушлат —                           неприємні події, лихі пригоди, невдачі.
Тільняшка —                       рід верхнього одягу у моряків.
Кирпатий —                      матроська спідня сорочка з білими і чорними смугами.
3.  Презентація

4.     Аудіокнига

 Опрацюй ст.162 - 166 у підручнику.

5.  Ознайомлення з текстом вірша «Отакий у мене ніс»

-         Який за настроєм цей вірш?

-         В які комічні ситуації потрапляв герой?

-         Чи справді був винним у всьому його ніс?

-          Отже які афоризми ви запамятали?

6. Гра «Хто це сказав?» .
І чого ти крутиш носом? (Мама й тато)
Носа вгору не дери. (Брат)
Носом він оре. (____)
За носа водить. (_____)
Випустив з-під носа. (_____)
Носом став клювати. (_____)
Свого носа не встромляй. (_____)

Зарубай собі на носі. (_____)

Добрий сміх не б’є, не мучить, він на світі жити учить.

Смійтеся, на здоров'я!

08.05.2020
ENGLISH
Любі учні! Давайте поговоримо про майбутній час (Future Simple). Подивись відео та запиши приклади. 
Video 1
Video 2
А тепер вивчимо слова з теми "Професії". Прослухай слова, запиши в словничок та вивчи.
Video 3



06.05.2020
 Літературне читання

Контрольна робота № 7. Робота з літературним твором (письмово)

Прочитай твір

Колючі гості

Це було восени, коли з дерев уже осипалося листя. Гуляючи в саду, Христинка помітила, що під яблунею сидить їхня кицька Мурочка й щось розглядає. Дівчинка підійшла до неї й питає:

- Що ти тут видивляєшся, Мурочко? Мишку хочеш упіймати?

Та не звернула на Христинку ніякої уваги й продовжувала пильно дивитися на купку жовтого листя під яблунею.

Стала придивлятися до тієї купки й Христинка. І раптом помітила, що листячко ніби дихає, ворушиться. Ой, що там?

Христинка мерщій - до мами, яка поралася на городі, привела її до яблуні.

- Там хтось є, - показала рукою на купку листя, що дихало.

Мама взяла гіллячку, обережно розгребла його, а там – їжак. Стомився за ніч, блукаючи, і вмостився під яблунею відпочити.

- Ой, гарнесенький який! – плеснула в долоньки Христинка.

Їжачок і справді був симпатичний.

Мама передала Христинці гіллячку.

- Ти постережи його, щоб не втік, а я молока принесу, пригостимо.

Принесла, налила в блюдечко й поставила перед їжачком:

- Пий!

Їжачок посидів хвилинку, принюхуючись, а потім устромив носика в блюдечко й почав пити.

Мурка, що сиділа тут же, біля Христинки, побачила таке й теж захотіла поласувати молочком. Тільки підкралася до блюдечка, а їжачок на неї як чмихне, вона й відскочила.

Вихлебтавши молоко, їжачок подивився на Христинку та її маму блискучими намистинками очей, ніби подякував за частування, і поваго пошелестів від них.

Увечері, відчинивши двері веранди, Христинка загукала:

- Мамо! Мамо! А до нас гості!

Біля східців вона побачила двох великих і троє маленьких їжачків. Це їжак, якого вони з мамою пригостили уранці молоком, привів до них вечеряти свою сім’ю.

Налили у велику тарілку молока й поставили перед їжаками. Всі п’ятеро одразу ж обступили тарілку й ну дружно смакувати.

Після того сім’я їжачків приходила ще кілька разів, і Христинка з мамою охоче пригощали усіх свіжим молоком.

Аж ось випав перший сніг. Їжаки не показувалися.

- Залягли на зиму спати, - пояснила Христинці мама.

І дівчинка почала чекати весни, щоб знову побачити своїх друзів. (Віра Оберемок)

Зроби завдання до тексту письмово (на аркуші )

1. До якого жанру належить прочитаний твір? Запиши.

2. Назви персонажа, якому належать слова:

      а)- Що ти тут видивляєшся?
      б)- Ти постережи його, щоб не втік.
      в)- А до нас гості!
      г)- Залягли на зиму спати!

3. Розташуй пункти плану в правильній послідовності відповідно до змісту твору та запиши план:

□ Сім’я їжачків.

□ Кицька під яблунею.

□ Гостинець для їжачка.

□ Знахідка у листі.

4. Продовж речення словами з тексту.

Події в тексті відбувалися пізньої осені, тому що ____________________

Очі їжачка були схожі на _______________________________

5. Запиши відповідь на запитання.

Де дівчинка знайшла їжачка?

____________________

Чому їжачки не показувалися, коли випав перший сніг?

_______________________________________________________________

6. Які події могли трапитися з героями твору навесні? Запиши продовження тексту. (2-3 речення)

Дуже чекаю на фотозвіти  за електронною адресою: klymenkons@gmail.com

05.05.2020
 Літературне читання

Прочитай оповідання М. Сладкова „Синиччин запас“.

Синиччин запас

Кожний робить собі запаси на зиму по-своєму. Ховрах зерно з полів краде й ховає в нору. Навіть особливі комори риє для краденого зерна. Водяний щур забиває віднірки картоплею. До пуда, буває, наносить. Сич на зиму заморожує в дуплі, як у холодильнику, мишей і птахів. В одного такого запасливого сича знайшли якось аж два кілограми лісових мишей. А один горностай склав у своїй норі п’ять водяних щурів, сім полівок, синичку, гадюку, ящірку, тритона, жабу та жука-плавунця!
Запасають, як можуть і де можуть. Усі по-різному, але всі для себе: у своїй коморі, у своєму дуплі, у своїй норі.
І тільки одні веселі чубаті синички збирають запаси зовсім не так. Хоча вони й веселі, проте й у них бувають чорні дні. Запасають вони, як і всі, безупинно. Жучок, павучок, муха — згодиться. Насіннячко, ягідка, зернятко — підійде. Була б зручною тріщинка в корі, особливо під сучком, куди не проб’ються ні дощ, ні вітер.
У лісі дерев не полічити. І на кожному знайдеться затишна тріщинка. З дерева на дерево, із сучка на сучок, від тріщинки до тріщинки. Куди жука, куди зернятко: восени їжі багато. А взимку й висушеному комарику зрадієш. Сотні дерев, тисячі крихітних комірчин. Хіба всі запам’ятаєш? А їх і не треба запам’ятовувати: комори ці для всіх. Хіба не однаково, чий запас ти взимку знайдеш? Ти чийсь склював, а твій хтось забрав. Ти для всіх, і всі для тебе.
Чорний день страшний для всіх: кожному потрібно мати запас. А збирати його можна по-різному. Можна, як ховрах і щур,— лише для себе. А можна, як чубата синичка,— для всіх.


Дай відповіді на запитання:

— Про яких запасливих тварин згадано в оповіданні?

— Як синички збирають запаси на зиму?

— Якого принципу вони дотримуються?

— Як роблять запаси на зиму ховрах, водяний щур?

    — Чого навчають нас твори про природу?


Прочитай  ще одне оповідання про природу М. Пришвіна "Пікова дама" за посиланням,
або послухай аудіокнигу



04.05.2020
ENGLISH

Любі учні! Сьгодні починаємо вивчати тему "Пори року та погода "Seasons and Weather"
Вчимо слова:  Video 1
                                     Video 2
                                                Video 3
Співаємо разом: 
Video 4
Тепер випиши нові слова у словничок та вивчи (ст.108-110).
А також прочитай впр.1 на ст.108. Вам допоможе аудіододаток до підручника. 


29.04.2020
 Літературне читання

М. Чумарна "Казка про друга"

Прочитай казку за посиланням

Можешь послухати аудіокнигу

Дай відповіді на запитання:

1. Від чийого імені ведеться розповідь?

2. Яких друзів мав хлопчик?

3. Яка назва планети?

4. Хто такий Компутик?

5. Хто справжній друг хлопчика?

6. Як ви вважаєте,що у казці фантастичне, а що реальне?

7. Чого вчить казка читачів?

8. Як ви думаєте, що було з кульці з написом «Таємниця»?

2. Подумайте, який із рядків казки виражає її головну думку, поясніть свій вибір.

Ви знаєте, як непросто знайти друга.

Щоб мати друга, треба вміти самому бути другом.

Ти хочеш, аби тебе розуміли,, слухали, цінували.

 28.04.2020
 Літературне читання

В. Сухомлинський "Який слід повинна залишити людина на землі"

Подивись біографію Сухомлинського
Прочитай  оповідання "Який слід повинна залишати людина на землі.
Прослухай  Аудіокнигу
Дай відповіді на запитання

- Чим був задоволений старший майстер?
- Прочитайте про вчинок хлопчика.
- Чи зрозумів він, що зробив погано?
- Як склалося життя хлопчика через багато рок- Як ви розумієте вислів „ ні до чого не прихилявся ні руками,ні душею?"
- Що згадав старий уже Чоловік на старості років?
- Прочитайте, як прийняло його рідне село.
- Що залишив після себе Чоловік на землі?
- Чи усвідомив він суть життя?
- Якого висновку дійшов Чоловік?
- Над чим він задумувався?
- Продовжити речення: „Якби я був Чоловіком, то ..."

Прочитай  оповідання  "Ремісник і різець"

27.04.2020
ENGLISH
НЕLLO любі учні! Давайте перевіримо чому ви навчились.

Самостійну роботу запишіть у зошит:

1.Запиши, що Kate робила вчора, використовуючи Past Simple впр. 1, ст. 106
It is Sunday today. Kate helped mum to cook breakfast, did the washing up, ______ on Saturday.


2. Добери відповідні малюнки до речень   та запиши  впр. 2, ст. 106
3. Постав запитання до речень впр.2 : впр. 3, ст.107
4. Напиши про свій останній вихідний, використовуючи подані словосполучення: впр.4, ст. 107

Дуже чекаю на фотозвіти  за електронною адресою: klymenkons@gmail.com



24.04.2020
ENGLISH

1.Послухаємо і почитаємо  впр. 1,2 на ст. 118. 
Вам допоможе аудіододаток до підручника. 
Знайдіть потрібну комірку
U - 06 (Розділ -06 ) - les 6 (урок 6) - p 118 (cторінка 118)

2. Знайди правильні речення впр.3, ст119
3. Запиши повідомлення в зошит впр.4, ст119
4. Дай відповіді на питання впр.5, ст119


 24.04.2020
 Літературне читання

В. КАВА«ВІН ЖИВИЙ»

Опрацюй  УРОК

Сподіваюсь, тобі сподобався твір. А тепер прочитай  ще одне оповідання:

Віктор Кава

ЗАБУДЬКУВАТА ЛЕСЯ

Першокласниця Леся вчиться у другу зміну, бо їхню нову школу ніяк не добудують. Та Лесю це страшенно тішить. Одне, що вранці можна виспатися досхочу, а друге — вона приходить додому навіть трохи пізніше від мами. Щойно мама відчиняє двері на її нетерплячий дзвінок, як Леся дзвінко вигукує: «Мамо, як твої успіхи на роботі? А в мене — п'ятірка!» Ось уже другий тиждень самі п'ятірки носить, радує маму й тата.

І в суботу — задихана від швидкого бігу, розчервоніла від першого морозцю — вскочила в коридор з вигуком:

— Мамо, як твої успіхи на роботі? А в мене п'ятірка! — І для більшої переконливості викинула поперед себе розчепірену п'ятірню.

— Молодець ти у мене!— погладила мама доньку по білявому волоссячку.— Швиденько роздягайся й до столу. Які смачні пиріжки спекла сьогодні наша духовка! Наче знала, що ти зі школи п'ятірку принесеш.

Лесю не довелося удруге припрошувати. Уминаючи третього пирога, вона на хвильку підвела на маму очі й швиденько мовила:

— Ой, я так поспішала, мамо, до пиріжків, що не все тобі сказала. У мене сьогодні й четвірка. По диктанту.

— Ну і то непогано,— кивнула мама головою.— Не все ж і п'ятірки одержувати.

— Еге, еге,— охоче згодилася Леся.— А то, гляди, всім і не вистачить...

Погулявши надворі, Леся сіла за уроки. Мама клопоталася на кухні. Коли чує — кличе доня.

— Що там стряслося?— визирнула.— Не розумієш чогось? То я зараз, ось тільки руки витру...

— Та ні, розумію,— тихенько на те Леся.— От ти говорила, мамочко, що не все ж п'ятірки одержувати, правда? То не все ж і четвірки одержувати, правда?

— Ну-ну,— насторожилася мама.

— От і в мене сьогодні якось так вийшло,— безневинно глянула на маму голубими оченятами,— що трійка з малювання опинилася в альбомі...

Мама тільки руками розвела.

Вже лежачи в ліжку й слухаючи по радіо вечірню казку, Леся раптом ляснула себе долонькою по лобі.

— Ой мамочко, яка я забудька! Наче наша бабуся Ганна! Таж мені сьогодні ще й двійку по читанню вчителька поставила... Добраніч, мамочко!

І мерщій одвернулася до стіни, голосно засопла носиком.

 22.04.2020
 Літературне читання

А. Григорук "Той ще не музика, хто в дудку дме"
Послухай   Аудіокнигу

А. Григорук "Хочеш бути щасливим - не будь лінивим"
Прочитай або послухай:
Аудіокнига 2

Дай відповіді на запитання:
  - Як звати хлопчика?
  - Хто попросив Дениска про допомогу?
  - Чи старанно виконав Денис доручення бабусі? Прочитайте.
  -  До чого привели його лінощі?
- Хто першим «постраждав» від неякісно зробленої роботи?
   - Як оцінили вчинок Дениска його рідні? Знайдіть в тексті.
   - Що цікавого помітили в їхніх відповідях?
   - Прочитайте, як оцінили вчинок хлопчика його рідні. Що цікавого ви помітили у їхніх словах?
  - Чи зрозумів Дениско свою провину? Доведіть словами тексту.
 - Що висміяв автор у оповіданні?
  - Чи хочете ви бути схожими на Дениска? Чому?

Гра «Чиї це слова?»
— Що ви мені підсунули! (Дениска)
— Все йому, бач, ліньки! ( ---)
— Е, лінивому й нитку перервати важко.(---)
— Лінивий сидячи спить, лежачи робить.(---)
— Ледачому завше ніколи.(---)
     Хочеш бути щасливим — не будь лінивим…(----)

 21.04.2020
 Літературне читання

О. Іваненко "Чорноморденький"

Оксана Іваненко – письменниця, перекладачка. Народилася в Полтаві в 1906 році. Малою Оксана страшенно любила слухати і переповідати казки, була активним учасником літературних ігор. Вдома часто читали  вголос твори

М. Гоголя, Т. Шевченка, Г. X. Андерсена. Майже все прочитане одразу перетворювалося на гру. А ігри були веселі, бо дітей у домі завжди було багато. Своїх двоє — Оксана і старший на два роки брат Дмитро, двоюрідні брати й сестри, які постійно жили у Іваненків, та ще діти, якими опікувалася мати — вчителька притулку для сиріт. Будинок, двір, сад — скрізь дитячий галас.

Влітку дітей вабила річка Ворскла, таємничий монастир на горі, тінистий сад, а взимку малеча влаштовувала дитячі «університети». Брат Дмитро виступав у них «професором». Малеча читала, писала твори. Першу свою казку Оксана Іваненко написала у шість років. Казка була вміщена в домашньому рукописному журналі «Гриб».   А Оксана, коли підросла, палко мріяла бути вчителькою. Отак і розвивався у дівчинки потяг до літератури й педагогіки. Отак і несла Оксана Дмитрівна крізь усе своє життя ці два начала: одне — творити, писати, друге — засобами художнього слова навчати, впливати на світ дитини. У своїх казках  письменниця створює образ чарівника, який лікує «брехунів, боягузів, базік, ледарів, заздрих і тому подібних хворих, що заважають жити собі й іншим», лікує швидко й без болю. Письменниця вчить, що лише самовіддана чесна праця робить людину кращою.

         Оксана Іваненко створила багато творів: казок, оповідань. За успіхи  в розвитку дитячої літератури у 1939 р. письменницю було нагороджено орденом «Знак пошани».

                              О. Іваненко "Чорноморденький"

— Дивіться ж, діти,— казала стара зайчиха,— будьте обережні, для нас настають небезпечні часи.

Зайчата сиділи тихо і навіть вухами не ворушили, тільки сірому зайчикові з чорною плямочкою на носі вже набридло слухати розумні промови старої зайчихи.

А ця зайчиха вславилася своїм розумом на весь зелений світ. Про неї знали не тільки в цьому лісі, а й у сосновому бору поряд і навіть у лісі по той бік річки. Отака була розумна зайчиха! Вона знала, де що росте, як від кого ховатися і коли треба линяти.

Та чорноморденький зайчик був взагалі неслухняний і легковажний. Йому зовсім не цікаво було слухати, а хотілося швидше побігати. Він і без неї знав, скільки ворогів у бідного заячого народу: й лисиці, і вовки, і мисливські собаки.

— Єдиний наш порятунок,— повчала зайчиха,— це наші ноги. Хіба ми з нашими слабкими силами можемо битися з вовком або собакою? Отже, діти, наші задні ноги — це наш порятунок і наша гордість! Сором і ганьба тому зайцеві, що не може втекти від ворога.

— А як я не почую ворога? — спитало якесь маленьке зайчатко.

— А навіщо ж у тебе такі довгі вуха? — строго перепитала зайчиха. Зайча засоромилось і замовкло.

— Ще у нас є порятунок від ворога,— продовжувала розумна зайчиха,— це наш одяг. Взимку ми станемо білими і нас не можна буде побачити на снігу.

— І я стану білим? — не втерпів чорноморденький зайчик.

— Ні, коли ти не слухатимешся, ти таким і залишишся на всю зиму, і тебе першого уб'ють мисливці.

Але зайчик, звичайно, не повірив. Чого б це, справді, всі стали білими, а він залишився сірим з чорною плямочкою, так, ніби вовчу ягоду хтось на носі роздавив?

Від радості, що він стане білим, зайчик аж застрибав. Зайчиха опустила одне вухо і сказала:

— Ну, на сьогодні досить. Завтра я вчитиму вас далі, а тепер можете побігати.

У лісі наставала осінь. Зайчикові вона зовсім не подобалася.

Що хорошого, коли з дерев падає листя і шарудить не тільки від кроків якогось звіра, а навіть від легесенького руху повітря, коли пташка пролетить! А як вітер дужчає, то й шарудіння дужчає. Тоді здається зайчикові — женеться за ним не один, а аж десять голодних вовків. І ще більше хитрих лисиць і стільки сердитих собак, що всіх звірів у лісі переловлять. Так шумить оте противне листя!

— І чого б йому падати і зайців лякати? — думав зайчик.— Висіло собі, ну й висіло б, а то ні — пожовкло, почервоніло і місця собі не знайде. Побіжу на поле, там завжди можна чимсь поласувати!

Але й на полі наступила осінь. Поля стали голі, тільки колюча, сердита стерня стирчала.

— Фу, як противно бігати по ній босому! — розсердився зайчик і подався на городи.

Але й там була осінь. Люди збирали моркву, капусту і кудись звозили.

— Яке нахабство! — не міг заспокоїтися зайчик.— А що ж я їстиму взимку?

Він був ще молодим — цей зайчик. Народився тільки повесні і не знав, що взимку взагалі всім звірам, не тільки зайцям, доведеться важко.Зайчик побіг додому, під старий дуб, що стояв ще вкритий листям. Стара ялина ще більше зазеленіла.

— От хороші дерева — не скидають свого листя,— сказав він.

Та ялина й дуб тільки всміхнулися.

Ні, не подобалася зайчикові осінь. Усі були заклопотані. Ведмедиха, якої зайчик дуже боявся і поважав, бо вона була найбільша в лісі, приготувала для себе й для родини чудовий барліг. Вистелила мохом, назносила м'якого сухого листу, і всі в лісі знали, що вона скоро засне. Сова ховала в дупло мертвих мишенят. Зайчик, як побачив це, прожогом кинувся далі і завжди обминав це небезпечне дерево.

Може, вона на старості недобачає і ще сплутає його з мишею!

Справді, настала осінь. Це було видно з усього. Пташки не так цвірінчали, жаби в ставку не квакали, і навіть мухи літали злючі-презлючі, ніби не наліталися за літо, і не хотіли засинати.

— Коли вже осінь,— вирішив зайчик,— значить, можна міняти шубу. Хоч принаймні стану красивіший!

Він постукав лапкою до лігва старої зайчихи, скорчив зворушливу мордочку і чемненько спитав:

— Чи можна вже вдягатися в біле?

Зайчиха строго повела вухами і сказала:

— Ще рано, я сама скажу всім, коли треба.

Зайчик знову почав гасати по лісу, по полю, підбирав забуту морквичку або ріпку. А листя падало, і було страшно кожної хвилинки. Треба було весь час прислухатися, і його вуха просто ходором ходили, бо заєць боявся чогось не почути. Коли майже все листя на деревах облетіло, почав і дуб осипатися. Тільки ялина стояла зелена. її голки не боялися морозу.

"Ну, якщо дуб осипається, значить, я можу вже ставати білим",— подумав зайчик і знову побіг до старої зайчихи. Цього разу він почав скаржитися:

— Он дерева всі осипалися, і дощ щодня, а я й досі сірий!

— Ач, нетерпляче! — сказала зайчиха.— Ще ж нема снігу, навіщо ж тобі ставати білим?

— А щоб красивішим бути!

Але зайчиха була дуже мудра і однаково не дозволила, бо вони ж не для краси міняли одяг. Зайчик надувся і втік.

— Я побіжу на ту гору: вона ж вища, ніж ліс, там швидше випаде сніг, і я там сам побілію.

Він так і зробив.

На горі, як і в лісі, сніг ще не падав, але там було дуже вітряно й холодно.

— Я тут побілію й побіжу додому таким красивим, що мене ніхто не пізнає,— втішав він себе.

Він справді там почав біліти, але так замерз, що не міг і всидіти на відкритому місці. їсти самі сухі корінці з бур'янів було теж дуже несмачно. Одного ранку він прокинувся і сам себе не впізнав: він був весь білий. Йому хотілося побачити, а як плямочка на носі — побіліла чи ні. Це йому легко було зробити — адже очі у зайчиків косі. От він скосив очі і побачив, що ні — не побіліла. Але він заспокоїв себе.

— Нічого, і так гарно. Чорне на білому. І все-таки я відрізнятимуся від усіх зайців. Треба швидше до своїх, показати їм!

Він побіг через поле до свого лісу. Снігу ще не було, земля була чорна й тверда, дерева стояли голі й ніби змерзлі. І на чорній землі на сухому жовтому листі дуже вирізнявся білий зайчик.

Отже, не дивно, що його зовсім легко помітили мисливські собаки.

— Ату, ату його! — закричали мисливці. Це значило, щоб собаки хапали бідного зайчика. Але зайчик дременув так, що здавалося, ніби то білий м'ячик котиться через поля, рівчаки, кущики. Як він тепер сердився на себе! То б сіреньким він заховався за перший кущик, і ніхто б його не помітив!

Зайчик мчав що було сили в довгих ногах.

От він уже в рідному лісі. От совине дерево. От ведмежий барліг. Швидше! Швидше!

От зелена ялина, старий дуб і лігво старої зайчихи.

Зайчиха спала, але її довгі чуткі вуха завжди були насторожі. Вони вже не сплутають шарудіння листу з кроками звіра!

Раптом у лігво прожогом вскочило щось пухке, біле.

— Бабусю, рятуйте! — пропищав зайчик.

Мудра бабуся одразу збагнула, що сталось. Вона миттю вибігла з лігва, а зайчик заховався в ньому. Сама ж вона не боялася собак. Зайчиха як почала петляти по лісі туди-сюди — і зовсім збила їх з пантелику. Цього разу мисливці нікого не вбили.

А ввечері під дубом зібралося багато зайців. Білий зайчик був дуже красивий, але дуже засоромлений, бо всі сміялися з нього.

Та стара зайчиха сказала, щоб не сміялися, бо хтозна, яке ще нещастя трапиться з ким узимку.

Але все ж таки потріпала зайчика лапкою і промовила:

— Бачиш, до чого доводить неслухняність та легковажність! Тепер ховайся під дубом, аж поки випаде сніг.

Завдання 1.  Визнач  жанр твору:

А народна казка

Б оповідання

В літературна казка

Завдання 2.  Визнач послідовність подій тексту

_____ Зайчик злякався сови.

_____ Навчання в розумної зайчихи.

_____ Люди збирають урожай.

_____ Звірі готуються до зими.

Завдання 3. Визнач 2-3 слова для характеристики зайчика:

Неслухняний, легковажний, нецікавий, полохливий, непосидючий, безтурботний

    
 17.04.2020
 Літературне читання
Прочитай твір  української письменниці П. Утевської

Народилася ПАОЛА УТЕВСЬКА 14 вересня 1911 року в Одесі в сім'ї скульптора. Закінчила трудову школу, робітфак Київського хімікотехнологічного інституту, згодом - філологічний факультет Київського університету. Однак не стала ні хіміком, ні філологом. Як і багато її ровесників, одягла військову форму і пішла на фронт. В травні 1942 року її було контужено та важко поранено. Після одужання до кінця війни з гітлерівцями Паола Утевська перебувала в армії. Її нагороджено медалями. Після закінчення війни Паола Володимирівна була літературним консультантом в "Літературній газеті", згодом працювала в журналі "Вітчизна". П.Утевська пише для дітей різного віку книжки науково-художні та історичні: "Невмирущі знаки", "Вічні мандрівники", "Правда, яка нагадує казку", "Квітковий годинник"... Про що ці книги? Про життя. Про те, що давно минуло, та про сучасність. Про навколишній світ, про живу та неживу природу. 

ЛІСОВА АПТЕКА 

Одного разу пішов Костик з дідусем і сестричкою Зоєю на прогулянку в ліс. Доки йшли селом, доти малий слухняно ступав попереду дідуся. Коли ж завернули на лісову стежинку, подався уперед. Та й Зоя не втрималася, побігла на галявину, усіяну барвистими лісовими квітами. Дівчата - вони завжди так: тільки прийдуть у ліс, одразу починають квіти на букет або на віночок собі збирати. Раптом Костик як закричить: - Ой-йой-йой! Дідусь і Зойка прожогом кинулися до нього. Що сталося? А то Костик перечепився через пеньок і поранив ногу. Що робити? Назад вертати? Шкода. Тільки ж прийшли до лісу. А з ноги кров аж цебенить. - Болить! Ой, болить, - стогне Костик. - Немає тут Айболита твого, - пожартував, дідусь. Глянув туди-сюди, нахилився і зірвав листочок подорожника. Подорожники завжди обіч стежок та доріг ростуть. Тому й таку назву мають. Промив дідусь листочок водою, що ніс із собою в пляшечці, приклав до пораненого місця, чистою хустинкою обв'язав. Та й каже онукові: - От і все гаразд, нема чого лякатись. Трохи спочинемо - й далі можна буде рушати. Посідали на травичці, відпочивають. - А що, якби по-о-дорожника не бу-у-ло? - спитав, схлипуючи, Костик. - Ми б тоді деревію до ноги приклали. Он, бач, росте. Він, як і подорожник, кров зупиняє, біль заспокоює. А кров тим часом справді перестала сочитися крізь хустинку. - Ти, діду, як лікар Айболить, без ліків мене вилікував, - радісно вигукнув Костик. - І як ти здогадався прикласти до моєї ноги подорожника? - Здогадався? То не я, а народна мудрість здогадалася. Про лікарські рослини люди знають з тих давніх часів, коли ще не було ані справжніх лікарів, ані аптек. Відомо, що п'ять тисяч років тому в країнах Стародавнього Сходу вже існували книжки, у яких було описано чимало лікарських рослин. Книжки ті були не паперові, а глиняні. Тому й збереглися протягом тисячоліть. Згадки про лікарські рослини трапляються і в ближчі до нас часи, наприклад у книжці, яку було написано 1073 року. Має та книжка назву "Ізборник великого князя Святослава Ярославовича". Отже, і в нашій країні люди здавна цікавились лікарськими рослинами. А ти кажеш, що це я здогадався... Костик аж рота роззявив, слухаючи дідуся. Правду розповідає, а здається - казку. Ще й книги якісь глиняні. Цікаво. - Ліки ми в аптеці купуємо, а їх часто-густо з різних трав виготовляють. Пам'ятаєте, коли Костик десь заблукав, і мама так налякалася, що аж захворіла. То вона купила краплі з квітів конвалії і кореня валеріани. Це щоб заспокоїтися. - Оксанчина бабуся завжди п'є якісь краплі, то теж із конвалії? - поцікавилась Зоя. - Буває, що й із конвалії. Але бабуся складніші ліки приймає: з горицвіту, глоду та собачої кропиви. Цю кропиву ще називають пустирником, бо росте вона на всяких пустирях. - Горицвіт - він що, горить? - питає Костик. - Назва цієї квітки, мабуть, походить від її жовтого кольору. Дуже корисна рослина. Уперше горицвіт при захворюваннях серця почали застосовувати у народній медицині на Україні. Поки дідусь усе це розповідав, наші мандрівники вийшли на галявину. На ній яскравожовтими зірочками розпустилися якісь квіточки. - Яка дивна кульбабка, - зірвала одну з них Зоя. - Це не кульбабка, а мати-й-мачуха. Вона тільки схожа на кульбабку. Хороша рослина. І Костик пив з неї настоянку. - Коли? - здивувався Костик. - Може, забув, як узимку тобі бурульок та снігу посмоктати заманулося? Ну й застудився. Від кашлю не тільки мати-й-мачуха дуже допомагає. І липовий цвіт та польовий мачок. Заварити їх в окропі й пити... Та ти, Костику, мене не слухаєш. Костик справді не дуже уважно слухав дідуся. У цю мить його увагу відволікла червона ягідка. - Дідусю, а можна її з'їсти? - Їж, Костику, їж. Але пам'ятай: їсти можна тільки ті ягоди, які знаєш, бо між ними є й отруйні... - А ми з Оксаною для своїх ляльок завжди ліки з рослин готуємо, - засміялася Зоя, простягаючи руку, щоб зірвати кілька жовтих квіточок, що росли на одній стеблині.  Костик підбіг, щоб і собі зірвати таку стеблину, але зірвав лише одну квітку. Подивився на неї. Трохи пом'яв пальцями. Що таке? На пальцях утворилися плями, та не жовті, а фіолетові. - Що, онучку, здивувався? Оця рослина лікує різні шлункові захворювання. Зветься вона - звіробій, або заяча крівця. Звуть її ще й травою від 99 хвороб. Справді, це чудесна рослина. Відвар з неї можна пити, можна й до рани прикладати. От він який, звіробій! - А ним можна й звіра вбити? - запитав Костик. - Ні, назва його не пов'язана з убивством. Не мисливці її вигадали. Казахи звуть цю травичку "джерабай" - "цілитель ран". А вже "джерабай" люди, певно, переінакшили на "звіробій". Та не один звіробій допомагає, коли заболить шлунок. Допоможе й відвар дубової кори, деревію та ще багатьох інших рослин. Мабуть, дідусь ще багато чого цікавого розповів би Костикові й Зої - і про лікарські рослини, і про те, як їх діти з весни до осені по лісах та луках, у полі та на узгір'ях збирають. Розповів би, чому ці рослини треба сушити у затінку. Але діти побачили такого гарного метелика, що Костик забув про поранену ногу і побіг метелика наздоганяти. А за Костиком - і Зоя. Шкода... Бо кожному не завадить якнайбільше знати про нашу зелену аптеку. У житті - як на довгій ниві. Дивись, ще й у пригоді стане... 

Дай  відповіді на запитання:

- Що трапилось з Костиком?
- Як лікував дідусь онука?
 - Знайдіть у тексті і прочитайте розмову дідуся і Костика про подорожник і звіробій.
 - Про які перші лікарські книжки згадував дідусь? Прочитайте.
 - Які лікарські рослини назвали діти? Які ви можете назвати?
 - Чому Костик не дуже уважно слухав дідуся? Від чого застерігав дітей дідусь?
 - Які рослини допомагають лікувати шлунок?
 - Висловіть свою думку про значення зеленої аптеки для людини.
  

Виконай    тест

17.04.2020
  English
Вітаю всіх з Великоднем (Easter)!
 Вивчимо слова:
Video 1
Video 2
Читаємо лічилочку:
Video 3
Співаємо разом:
Video 4
Дивимось та слухаємо:
Video 5

Happy Easter!

15.04.2020
 Літературне читання
Прочитай твір сучасного українського письменника 

 Сашка Дерманського 

НЕВИДАТНИХ ДІТЕЙ НЕ БУВАЄ

   Якби  ти  знав,  мій  друже,  як  мені  часом  хочеться 

знову,  хоч  на  трохи,  стати  хлопчиком!  Таке  бажання 

може видатися дивним, адже ти, напевно, навпаки мрі­-

єш  бути  дорослим,  аби  зробитися  дужим,  розумним, 

незалежним...

Повір, усі дорослі, навіть страшенно розумні чи дуже 

знамениті,  ба  навіть  твої  батьки,  колись  були  малень­

кими.  І  теж  мріяли  швидше  вирости.  А  коли  подорос­-

лішали, то, як і я, згадуюті. своє дитинство, наче неймо- 

вірну казку.

Не  віриш?  От  сам  у  них  спитайся.  Переконаний 

батьки розкажуть тобі  цілу купу цікавого про свої дитя- 

чі роки.

А  я  розповім  кілька  історій  про  п’ятьох  хлопчаків, 

які, коли виросли, стали видатними людьми. І хто зна 

може, у котромусь із них ти впізнаєш і себе. Бо, знаєш, 

бувають  невидатні  дорослі,  але  невидатних  дітей  не 

буває.

З повагою - Сашко Дерманський

Олександр  Дерманський  у  книзі  серії  «Життя  видатних 

дітей»  розповідає  про  Авіценну,  Олександра  Суворова 

Олександра Довженка, Уолта Діснея,  Пеле.

ЧУДЕСНИЙ ОСОБНЯК

Коли  Уолт  натрапив  на  нього  вперше,  то  подумав, 

що досі спить і все йому сниться.  Але ж  ні,  щойно  він 

розніс  усі  газети  і  тепер  бігом  повертався  додому,  щоб 

не спізнитися до школи. Він же не міг уві сні так чітко 

пам’ятати всі адреси, за якими з самого ранку сьогодні 

вже  побував,  щоб  доставити  свіжу ранкову  пресу.  І  не 

міг  так  прудко  втікати  від  здоровецького  чорного  пса 

на Вест-стріт, бо ж уві сні ніколи й нікому швидко вті- 

кати  не  вдається:  ноги  не  слухаються  й  наливаються 

свинцем.

А тут  Уолт  чкурнув  од  того  собацюри  —  ледь  підо- 

шов  не  погубив!  Значить,  не сон.  Значить,  цей фантас- 

тичний будинок за високою кованою огорожею — справ- 

жнісінький!  І  як  це  він,  всюдисущий  рознощик  газет 

досі й разу не втрапляв на цю вулицю?!

Вони вже півроку як переїхали. Відколи Уолтів бать- 

ко видужав, його фермерські справи в Марселайні через 

неврожаї велися кепсько, тому невдовзі він продав фер-

му й разом з сім’єю перебрався в пошуках  заробітку до 

Канзас-Сіті.  Там  придбав  невелику  фірму  з  доставки 

газет  і  долучив  до  роботи  найменшого  сина.  Уолтові 

вже виповнилося вісім років, тож він вважав себе дорос-­

лим і не протестував. Щоправда, важко було вставати о 

пів на четверту ранку, але що вдієш, він же тепер ходив 

до школи і скрізь мусив устигати.

От якось після роботи хлопчик щодуху мчав додому, 

перестрибуючи  калюжі  на  бруківці,  аж  раптом...  Уолт 

зроду  не  бачив  подібної  краси.  Великий  будинок  пото-­

пав у зелених обіймах буйного саду. Часу роздивлятися 

не  було,  тому  він  запам’ятав  адресу  й  помчав  далі, 

поклавши будь-що прийти сюди згодом.

Сказано  —  зроблено.  Одного вікенду,  коли  не  треба 

було йти до школи, Уолт примчав до загадкового маєтку.

Дім  був  старовинний,  мав  заокруглені  вгорі  вікна, 

фігурні балкони, акуратну відкриту терасу з різьблени-­

ми колонами. До тераси від залізних воріт паркану вела 

доволі  широка  доріжка,  пообіч  якої  були  рівнесенько 

підстрижені  кущі й подекуди стояли  білосніжні статуї 

янголят.

А довкола був небаченої краси сад — з дивовижними 

альтанками,  обплетеними  виноградом,  з  таємничими 

стежинами,  що  ведуть  бозна-куди,  десь  у  затінок  роз-­

логих кленів і височенних ялин;  з сонячними галявин-­

ками;  з яскравою травою...  І все це потопало в хвилях 

квітів,  бджіл  і  метеликів,  і  здавалося  Уолтові  фантас-­

тичною казкою,  у яку будь-що треба потрапити.

  Там, мабуть, так цікаво блукати й ховатися, — мір-­

кував  хлопчик,  —  а  в  будинку  напевно  є  потаємні 

кімнати  з  якимись  чарівними  речами,  і  на  стінах  там 

повнісінько старовинних портретів.  Як же мені залізти 

й усе там дослідити!?»

Уолт  пішов  уздовж  огорожі,  він  сподівався  знайти 

якусь  лазівку.  Щоб  обійти  довкола  маєтку,  хлопчику 

знадобилось аж півгодини,  але ніяким лазом у паркані

й  не  пахло.  Уолт  був  не  з  тих,  хто  здається  після  пер- 

шої ж невдачі,  він зовсім не засмутився.

—  Що ж,  —  сказав сам  собі,  —  піду через ворота.

Уолт  ухопився  за  масивне  металеве  кільце,  приче-

плене до  ніздрів  кованої  бичачої  голови,  й  гучно  зака-

латав  ним  об  ворота.  По  хвилі  з  будинку  вийшов  тем- 

ношкірий  дворецький  у  синій,  розцяцькованій  срібній 

лівреї.

— Чого тобі?  — спитав у хлопчика,  підійшовши.

— Можна погратися у вашому саду? — спитав Уолт.

—  Це  приватна  власність,  хлопче,  а  не  парк  відпо- 

чинку,  —  байдужо  відповів  дворецький.  —  Іди  собі 

додому.

— Може,  хоч скраєчку походити пустите?

— Авжеж, ні. Мене тоді господар витурить з роботи.

— Навіщо одній людині стільки краси, якщо нею не 

користуватися? — здивувався хлопчик.  — Тут же мож- 

на було б гуляти десяткам людей.

—  Нічого  не  знаю,  —  вже  роздратовано  буркнув 

лакей,  — годі базікати.

—  Бувайте  здорові,  —  кинув  Уолт,  розвернувся і  : 

недбало насвистуючи  рушив далі.

Трохи  відійшовши,  завернув  за магазинчик  посуду, 

обійшов його кругом і знову вийшов біля неприступно- 

го паркану.

«Перелізу»,  — вирішив Уолт і подерся на загорожу.

Сяк-так він вибрався на самісінький верх, але злізти 

униз не міг. Було високо й лячно. Трохи відсапавшись 

хлопчик  таки  наважився.  Він  перекинув  одну  ногу 

через паркан,  а коли перекидав другу,  то послизнувся, 

шарпонувся  вниз  і...  відчув,  що  зачепився  штаньми. 

Уолт  безпорадно  повис  сторч  головою  й  не  міг  з  тим 

нічого вдіяти.

—  Допоможіть!  Зніміть  мене!  —  почав  гукати  хлоп- 

чик.

Через  п’ять  хвилин  під  парканом  вже  стояв  той 

самий дворецький.

— А ти впертий,  —  сказав він і пішов по драбину.

Увечері  мама,  зітхаючи,  зашивала  драні  синові

штанці й слухала Уолтову розповідь про чудесний буди-­

нок із садом.

—  Знаєш,  мамо,  —  рішуче  промовив  хлопчик,  — 

коли  я  виросту,  то  побудую  гарний  будинок  і  закладу 

прекрасний  парк  з  усякими  розвагами.  І  клянуся,  що 

пускатиму погратися там усіх охочих.

—  Гаразд,  синку,  —  всміхнулася мама,  —  тільки ж 

гляди,  щоб усякі там уперті мрійники не лазили через 

паркан.  І не приходили додому в драних штанцях.

—  У  моєму  парку,  мамо,  не  буде  ніяких  парканів. 

Обіцяю.

Чи  знаєш  ти ?

Чи  не  кожна дитина  на  Землі  знайома  з  веселим  мише­-

ням  Міккі  Маусом,  смішним  качуром  Дональдом,  прекрас­-

ною  Білосніжкою,  веселими  гномами  та  багатьма  іншими 

чудовими  персонажами  яскравих мультфільмів.

Тепер  важко  уявити  світ  дитинства  й  усе  наше  життя 

без  казок  «великого  чарівника»,  яким  став  бідний  амери­-

канський  хлопчик  —  Уолт  Дісней.  Він  мріяв  малювати,  а 

став  більше,  ніж художником,  бо  навчився  оживляти  свої 

малюнки,  почав  створювати  мультфільми  ще  коли  ані- 

маційне  мистецтво  тільки  зароджувалося,  проте  залишив 

по  собі  величезну  й  надзвичайно  багату  медіа-імперію.  А 

ще  він  таки  створив  свій  грандіозний  парк  розваг —  «Діс- 

нейленд»,  у  якому  вже  побувало  понад  250  мільйонів лю­

дей  з усього світу.

Дай відповідь на питання:

 - Прочитай опис будинку,  який так привабив Уолта.

- Поява  у  світі  «Діснейленду»  є  наслідком  якої  події  у 

житті Уолта Діснея?

- Які риси характеру були  властиві Уолту Діснею в дитя-­

чі  роки?

     14.04.2020
 Літературне читання

     Тема: Михайло Стельмах "Гуси - лебеді летять"

1.Подивись відео:

    Видео 1
                           Видео 2
                                              Видео 3
   
                                                                      Видео 4

2. Словникова робота.

Брама – великі ворота.

Одгетькує – відсторонює.

Страхаюсь – лякаюсь.

Прочитай ст.158 - 161 у підручнику.

Що таке повість?

3. Тестування.

1. Визначте жанр прочитаного твору

А. казка

Б. повість

В. оповідання

2. Якої пори року відбувалася подія ?

А. навесні

Б. влітку

В. восени

3. Які птахи поверталися з теплих країв ?

А. ластівки

Б. лебеді

В. лелеки

4. Хто відімкне землю своїми ключами ?

А. весна

Б. місяць

В. сонце

5. Як звали діда ?

А. Давид

Б. Дем’ян

В. Денис

6. Куди лебеді полетіли ?

А. на тихі води, на ясні зорі

Б. у далекі теплі краї

В. за Тихий океан, до золотого сонця

4. Дай відповіді на запитання:

- Назвіть дійових осіб оповідання ?

- Чи сподобалися вам дід з онуком ? Чому ?

- Чому дід сказав, що лебеді принесли весну і життя ?

- Від чийого імені ведеться розповідь ?

 ( Автор – це внук, який пише про своє дитинство ).

- Як ви зрозуміли вислови: сонце своїми ключами відімкне землю; місяць кивне головою, а сонце посміхнеться ?

- Чому автор назвав свою повість «Гуси-лебеді летять»?

 ( Тому що, це є автобіографічний твір. Автобіографічним називають твір, головним героєм якого є сам автор ).

- Як розпочинається уривок із повісті ? Знайдіть елементи казковості в оповіданні.

- Що сказав про приліт лебедів дід Дем’ян?

- Які ключі має сонце? Як йому вдається ними відмикати землю?

- Визначте тему оповідання.

(Відображення приходу весни )

Чого вчить нас автор ? До чого закликає ?


    13.04.2020
ENGLISH
Повторимо питальні слова:
1.Подивись,  випиши питальні слова з перекладом (Question Words) в зошит та вивчи:
Video 1
Video 2
2.Співаємо разом: Video 3
3.Прочитай впр. 1 на ст. 104
4. Склади речення за таблицею: впр.5, ст. 103
5. Запиши 5 речень з питальними словами.
    



10.04.2020
ENGLISH
Повторимо Past Simple Tense
https://www.youtube.com/watch?v=VNEdcFwkpzg

Послухаємо і почитаємо діалоги впр. 3 на ст. 102. 
Вам допоможе аудіододаток до підручника за посиланням (або можна скачати його на свій компютер і користуватись на наступних уроках).Знайдіть потрібну комірку
U - 05 (Розділ -05 ) - les9 (урок 9) - p102 (cторінка 102)

https://drive.google.com/drive/folders/0BwXhjtj9eqT4RlMzZzhmZ3g1emc

Запишемо речення у минулому часі Past Simple Tense за зразком впр.4, ст.103

Співаємо разом:
https://www.youtube.com/watch?v=KpTEbZ-lJSE

 10.04.2020
 Літературне читання

Олег Буцень "Айстри"



   
Прочитайте твір та дайте відповідь на запитання на ст.156 - 157

https://www.youtube.com/watch?v=5Xo8j_KHHQE&feature=emb_logo

  08.04.2020
 Літературне читання

Дмитро Чередниченко "Хлопчик Івасик  і дідусь Тарасик"

 Чередниченко Хлопчик Івась і дідусь Тарасик.ppt

         07.04.2020
 Літературне читання

      Тема: Василь Чухліб "Равлик"

Гра «Віднови вірш»

Хатка        

Равлик-син прийшов до татка:
То не влізуть в неї ріжки.
Якщо виросту ще трішки,
— Затісна у мене хатка,
Глянув батько на хатинку:
Підростає хатка теж.
Бо не тільки ти ростеш,
— Не журися, любий синку,

      Отримали вірш

Равлик-син прийшов до татка:

— Затісна у мене хатка,
Якщо виросту ще трішки,
То не влізуть в неї ріжки.
Глянув батько на хатинку:
— Не журися, любий синку,
— Не журися, любий синку,

Підростає хатка теж.)

Прочитай про В.Чухліба (ст.151 у підручнику)та дай відповіді на питання:

1. Чому присвятив більшість творів ?

2. На які мови перекладено твори?

3. До чого закликав автор у своїх творах?

4. Звідки брав автор описані події?

 Прочитай твір "Равлик" ст.152-153

Словникова робота.

— Доберіть синоніми до слів (праворуч слова переплутані):

вигулькнув                          (упертий, не­поступливий, настирливий)

упертюх ;                             (перемогти, підкорити).

здолати                                (з’явився);  

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Який настрій воно у вас викликало?

— Хто є головними персонажами оповідання?

— Чого навчає нас це оповідання?

— Який висновок для себе зробили?

Перекажи оповідання:

 від імені Тетянки; 

 від імені равлика.

       06.04.2020
ENGLISH
Продовжуємо вивчати простий минулий час Past Simple Tense неправильних дієслів.
Нагадаю, вони утворюються не за правилами, тому їх треба вчити напам'ять.
Їх можна знайти у ІІ колонці таблиці неправильних дієслів.


Запиши у зошит та вивчи:

write - wrote писати - писав
blow - blew дути - дув
bring - brought приносити - приносив
buy - bought купляти - купляв
take - took брати - брав
make - made робити, виготовляти - робив, виготовляв.
Прочитайте та перекладіть речення впр. 1 на ст.101, а також вірш впр.4 на ст. 100.


   03.04.2020
ENGLISH
Любі учні, поговоримо про простий минулий час Past Simple Tense неправильних дієслів.
Вони утворюються не за правилами, тому їх треба вчити напам'ять.
Їх можна знайти у ІІ колонці таблиці неправильних дієслів.

Запиши у зошит та вивчи:
go - went  йти - йшов
see - saw бачити - бачив
come - came   приходити - приходив
learn - learnt вчити - вчи
 do - did робити - робив
 have - had мати - мав

Прочитайте та перекладіть речення впр. 1 на ст.98, а також діалог впр.2

Можливо, ця пісня допоможе тобі вивчити більше неправильних дієслів
https://www.youtube.com/watch?v=MA3NFtLc22k&list=TLPQMDIwNDIwMjBlYMC7T4m3dQ&index=3



03.04.2020
 Літературне читання

Тема: Галина Демченко "Лелеки"
Прочитайте твір та опрацюйте презентацію

http://www.myshared.ru/slide/1068668/


     01.04.2020
 Літературне читання

     Тема: Юрій Збанацький  "Лелеки"

1.            Чистомовка 

Би – би – би – природу люби

Жи – жи – жи – ти її бережи

Ми – ми – ми – будьте добрими людьми

Та – та – та – від душі ця доброта

2.            Склади прислів’я 

Мудра порада –                                  з добра

Добре ім’я –                                        дорожче від золота

Людина починається –                       найбільше багатство

1.            Словникова робота

1). Тлумачення слів:

Суховерхий в’яз – в’яз, яких сухий на верхівці.

Викручували живе коло – робити / створювати коло.

Снують у небі –  (діти шукають за тлумачним словником) літати поодиноко в небі

Розпростувати крила – розпускати крила.

Плювати на все – (діти шукають за тлумачним словником) відмовитися від продовження чого-небудь, від участі в чомусь.

Зелена отава – трава, що підростає на місці скошеною.

Стріпувати крильми – (показ учнями)

Притьмом – смерком.

Не рушила навздогін – не полетіла доганяти.

Настовбурчивши пір’я – піднявши пір’я.

Прочитай ст.145 - 148

   

  Дай відповіді на питання  за прочитаним

-     Про кого оповідання? 

-     В яку пору року відбувається подія? 

-     Що побачив автор одного ранку? 

-     Чому лелеченя не полетіло? 

-     Хто допоміг птахові? 

-     Де лелеченя зимувало? 

     -       Як батьки ставилися до свого дитинчати? 

                         Чим закінчується оповідання? 

     -       Чого вчить нас це оповідання? 

 Гра «Фантазери»

-       Давайте пофантазуємо, як могла змінитися подальша доля лелеченяти (1. Хлопчик забрав його додому і доглядав до весни. 2. Лелеченя проживало в школі і вся школа його доглядала. 3. Весною, коли повернулись лелеки, лелеченя стояло на гнізді і голосно вітало їх своїм клекотанням.)

31.03.2020
 Літературне читання

Тема: Євген Гуцало "Прелюдія весни"

https://www.slideshare.net/metodist_selid/3-87252884

Опрацювати ст. 142-145 у підручнику

  До лівого стовпчика доберіть відповідні тлумачення з правого. 

шпора                             те, що попереду головного

дещиця                          роговий загострений наріст на лапах у деяких    

                                          птахів, що є засобом захисту чи нападу

цямрина                        трохи

прелюдія                      край, окрайок відрізаного хліба

країна                            верхня частина колодязного зрубу, складена  з   

                                          дерев’яних колод

   Робота за ілюстрацією на ст. 144

—Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.

—Можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

—Що художник зобразив на картині?

—Що він намалював у центрі картини? Удалині?

—Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

—Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

Прилюдія весни.ppt

    30.03.2020
ENGLISH

Вітаю!
Давайте повторимо Past Simple Tense (Простий минулий час).
https://www.youtube.com/watch?v=JUc49dbPUSA

А тепер поспіваємо!
https://www.youtube.com/watch?v=ahZ5xyPKnQY

 Склади питальні речення впр.1 на ст.96 усно.
 Прочитай , переклади та склади питальні та заперечні речення впр.2 на ст. 96 усно.
 Запиши у зошит заперечні речення впр.4 на ст.97, склавши їх за зразком.


20.03.2020
ENGLISH
Любі діти, ми продовжуємо вивчати Past Simple Tense (Простий минулий час).
https://www.youtube.com/watch?v=cQB2obSYEXU

 Сьогодні  поговоримо про питальні і заперечні речення
https://www.youtube.com/watch?v=v-TJYGFkOfE

Розгляньте таблицю на ст. 94 та виконайте впр.2 і 4 усно, впр.3 письмово.


20.03.2020
 Літературне читання
Любі учні, прочитайте  заключні  частини твору М. Трублаїні "Волохан":"Де Умк?","Умкова рукавиця", "Волохан веде"
Ви знайдете їх на ст. 95-98  в підручнику "Книжкова країна".

Перекажіть ті частини твору, які вам набільше сподобались.

Дайте відповіді на запитання до твору на ст.99.

18.03.2020
Літературне читання
Любі учні, прочитайте  наступні частини твору М. Трублаїні "Волохан":"Волохан сміливий і прудкий","Водій", "Пурга"
Ви знайдете їх на ст. 93-95  в підручнику "Книжкова країна".
Складіть до однієї з розповідей про Волохана три запитання.
Прочитай опис пурги й знайди в ньому слова, які допомогли автору намалювати яскраву картину.

17.03.2020
Літературне читання
Любі учні, прочитайте  дві частини твору М. Трублаїні "Волохан":"Тико і волохан", "Хвиля - напасниця"
Ви знайдете їх на ст. 91-93  в підручнику "Книжкова країна"


16.03.2020
ENGLISH
Любі діти, тема нашого уроку Past Simple Tense (Простий минулий час)
Подивіться відео і виконайте впр.3 на ст. 95
https://www.youtube.com/watch?v=pk2RLn1YIfs